Сексуальне насильство та сексуальна експлуатація. Визначення та ознаки
Сексуальне насильство є однією з форм гендерно зумовленого насильства (ГЗН). Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) визначає сексуальне насильство як такі форми умисної поведінки:
здійснення, без згоди, вагінального, анального або орального проникнення сексуального характеру в тіло іншої особи з використанням будь-якої частини тіла або предмета; здійснення, без згоди, інших актів сексуального характеру з особою; примушування іншої особи до здійснення, без згоди, актів сексуального характеру з третьою особою.
Необхідною умовою для настання кримінальної відповідальності за сексуальне насильство є відсутність добровільної згоди потерпілої особи. Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин. При цьому, не може вважатися добровільною згода, надана в умовах перебування потерпілої особи у матеріальній чи іншій залежності від кривдника.
Згідно з українським законодавством особа вважається такою, яка може дати свідому та добровільну згоду на сексуальну взаємодію з іншою особою, з 16 років, тому законодавцем виокремлено кримінальну відповідальність за сексуальне насильство щодо дітей.
Сексуальна експлуатація є формою ГЗН, однак від загального поняття ГЗН її відрізняє те, що сексуальна експлуатація має місце у відносинах, де одна зі сторін має певну владу (привілеї, доступ до благ чи послуг), а інша – потребує допомоги (наприклад, це відносини між роботодавцем і працівником, лікарем і пацієнтом, викладачем і студентом тощо). Тобто, потерпіла особа має залежність від відносин експлуатаційного характеру для забезпечення своїх основних потреб.
All material is available only to registered users
DownloadQuick contact form
Need help implementing such an initiative?
Write an application and we will contact you