Запобігання булінгу в Канаді. Дослідження впливу на суспільство та загальношкільний підхід до боротьби з ним

Запобігання булінгу в Канаді. Дослідження впливу на суспільство та загальношкільний підхід до боротьби з ним

Канадські дослідники вивчають проблему цькування в школах уже понад 30 років. За цей час вони не тільки отримали обґрунтовані докази зв’язку булінгу з рівнем дитячих самогубств, але й довели, що пережитий у дитинстві булінг серйозно впливає на життя дорослих, зокрема на ймовірність учинення злочинів.

У цій статті викладені результати понад 30 років досліджень впливу булінгу на суспільство. Також тут описаний загальношкільний підхід, який став національним консенсусом після десятиріч експериментів із різними підходами до запобігання булінгу в канадських школах.

Цей матеріал — скорочений переклад статті «Bullying Prevention: Nature and Extent of Bullying in Canada», опублікованої на сайті Міністерства громадської безпеки, демократичних інститутів і міжурядових справ Канади. Повна стаття англійською мовою доступна для завантаження внизу сторінки.

Як визначають булінг у Канаді?

Булінг — це дії, направлені на навмисне заподіяння шкоди, які повторюються із часом у стосунках, де сили нерівні. Булінг включає фізичні дії (побиття, стусани, укуси), словесні дії (погрози, обзивання, образи, расові чи сексуальні коментарі) та соціальне відчуження (поширення чуток, ігнорування, пліткування, виключення з товариства).

Як булінг пов’язаний із правопорушеннями та злочинами?

Порушення закону значно поширеніші серед дітей, які залякують інших дітей. Канадські дослідження свідчать, що хлопці, які були помічені в булінгу, увосьмеро частіше вчиняють правопорушення, ніж ті, хто не булить інших. Дівчата, які вчиняють булінг, удесятеро частіше порушують закон.

Дослідження показують, що діти, які булили інших, у дорослому віці на 37 % частіше порушують закон. Водночас ті самі дослідження свідчать, що булери значно частіше згодом страждають від психологічних проблем, таких як руйнівна поведінка, агресивні тенденції та симптоми депресії.

Не менш серйозними є наслідки булінгу для жертв. Наприклад, хлопці, які стали жертвами булінгу, у п’ять разів частіше страждають від депресії, ніж їхні однокласники, тоді як у дівчат імовірність депресії підвищується втричі. Серед жертв булінгу також спостерігається значно вищий рівень самогубств.

Окрім того, наслідки знущань не зникають із часом. Наприклад, у журналі Американської медичної асоціації повідомляється, що «особи, які раніше зазнавали булінгу, мають вищий рівень депресії та нижчу самооцінку у віці 23 років, незважаючи на те, що в дорослому віці вони більше не зазнавали знущань».

Прояви булінгу в дитинстві тісно пов’язані з антисоціальною поведінкою в дорослому віці. Діти, які залякують однокласників, часто перетворюються на підлітків, які сексуально домагаються, вступають у злочинні угруповання чи вдаються до насильства на побаченнях. У дорослому віці колишні булери частіше вдаються до домагань на роботі або домашнього насильства. Тому профілактика булінгу серед дітей і молоді є важливим фактором зменшення ймовірності злочинних дій у майбутньому.

Як у Канаді борються з булінгом?

Наразі найефективнішим підходом у боротьбі з булінгом у Канаді вважається загальношкільний підхід (Whole-School Approach). Цей підхід включає створення та ухвалення політики проти булінгу та ініціатив проти булінгу. Він окреслює ролі, обов’язки та процедури для персоналу шкіл, кодекс поведінки для учнів, а також містить компонент інформування про наслідки цькування та способи реагування на випадки цькування. Загалом успішні профілактичні заходи загальношкільного підходу ґрунтуються на таких ключових принципах:

1. Сильне лідерство вчителя та міцний зв’язок між учнем і вчителем: учні, прив’язані до школи, відчувають менше емоційних і поведінкових проблем

Згідно з дослідженнями, діти із сильним почуттям приналежності до школи мають кращі результати в навчанні, рідше відчувають симптоми депресії, мають нижчий рівень вживання психоактивних речовин і рідше прогулюють школу. Натомість коли знущання відбуваються, але шкільний персонал не бореться з ними через брак залученості батьків чи вчителів, учні більш імовірно повідомляють, що почуваються нещасливими та в небезпеці.

2. Чіткі та послідовні норми поведінки: позитивні й негативні наслідки власних дій формують поведінку учня

Імовірність проблемної поведінки знижується, якщо її постійно ідентифікувати та швидко доносити неприпустимість такої поведінки. Якщо навчати молодь визначати негативні думки та показати їхні руйнівні наслідки, діти навчаться замінювати їх більш реалістичними та позитивними ідеями, які принесуть їм більшу вигоду.

3. Обізнаність і залучення дорослих: дорослі в житті учня (як удома, так і в школі) повинні повністю усвідомлювати масштаби проблем булінгу / віктимізації в школі

Коли батьки активно залучені в профілактичних реакціях на залякування та віктимізацію, більш імовірно, що ця проблемна поведінка траплятиметься рідше. Залучення гарантує, що дорослі матимуть інформацію, необхідну для вжиття послідовних і відповідних дій, реагуючи на знущання.

4. Ефективний (цілеспрямований та активний) нагляд: скоординований нагляд за учнями до/після уроків, а також під час перерв й обіду дозволить виявити та швидко усунути будь-які проблеми знущань і віктимізації під час вільного часу

Щоб такий нагляд був ефективним, він має зосереджуватися на відомих проблемних локаціях або «гарячих точках», де часто трапляються словесний чи фізичний булінг або залякування.

5. Залучення всіх зацікавлених сторін: координаційна група з питань запобігання булінгу, до складу якої входять учителі, шкільна адміністрація, психологи, батьки та учні, дозволяє здійснювати постійне планування та розв’язання проблем

Кожна група надає власну експертизу та бачення основних причин проблеми. Така взаємодія сприяє інноваційним підходам, об’єднанню ресурсів і значному поширенню інформації про проблему булінгу та способи боротьби з ним серед більшої аудиторії.

6. Залучення школярів до розроблення та реалізації програм: якщо самі діти не будуть активно залучені до всіх етапів профілактичного підходу, його ефективність не буде високою

Залучаючи учнів як партнерів до загальношкільного підходу, координаційна група може мобілізувати учнів на створення позитивної культури поведінки з однокласниками. Це також гарантує, що програма буде актуальною й зрозумілою для дітей. Найуспішніші методи залучення учнів включають: регулярні збори класу для обговорення різноманітних аспектів булінгу та інших антисоціальних форм поведінки; розроблення та дотримання правил класу; заходи, спрямовані на розуміння шкоди, заподіяної жертвам булінгу; а також залучення учнів до розроблення та реалізації додаткових стратегій боротьби з булінгом.

7. Раннє та довгострокове втручання: ініціатива боротьби з булінгом має тривати не менше ніж кілька місяців

Булери зазвичай набувають і розвивають проблемну поведінку протягом тривалого часу та в багатьох різних аспектах. Щоб змінити таку поведінку, потрібно не менше часу. Також важливо донести до дітей необхідність повідомляти про булінг, якщо вони стали його жертвою або свідком.

8. Увага до віку й статі, а також розвитку соціальних навичок: коли діти дорослішають, вони піддаються впливу різних факторів ризику

Ініціативи протидії булінгу мають брати до уваги вік дітей, бути специфічними для різних вікових груп, а також різних статей. Окрім реагування на випадки булінгу, варто включати компоненти, спрямовані на розвиток соціальних навичок, таких як навички ненасильницької комунікації, асертивності (здатності впевнено й гідно відстоювати свої права, не зневажаючи при цьому прав інших людей), емпатії та екологічного розв’язання конфліктів.

Загалом загальношкільний підхід передбачає надання необхідної підтримки на всіх рівнях, щоб допомогти булерам усвідомити наслідки своєї поведінки, зрозуміти важливість шанобливого спілкування з іншими, а також знайти шляхи досягнення влади та статусу через позитивне лідерство. Своєю чергою дітям, які зазнають знущань, важливо надати захист і підтримку в розвитку впевненості та позитивних стосунків.

Загальношкільний підхід Канади був використаний в ініціативі «Захист прав дітей від гендерно зумовленого насильства через спільні зусилля поліції, влади і громадськості в Херсонській області», реалізованій ГО «Успішна жінка» спільно з патрульною поліцією міста Херсону за підтримки Інноваційного фонду з питань взаємодії поліції з громадою на засадах партнерства (CPIF) Проєкту підтримки підготовки поліцейських (PTAP), що реалізується в Україні компанією «Агрітім Канада Консалтинг Лтд» за фінансової підтримки уряду Канади.

Покроковий план реалізації ініціативи та створені просвітницькі матеріали доступні за посиланням.